«Колонія» — літопис майбутнього

Макс Кідрук — відомий український письменник і популяризатор науки. Автор «Де немає Бога», «Зазирни у мої сни», «Не озирайся і мовчи» , «Твердиня». Після трирічної перерви він повернувся до читачів з новим романом.

«Колонія» — перша книга фантастичного циклу “Нові Темні Віки”. Циклу, який за словами самого письменника визначатиме його як автора.

Кідрук завжди приділяв велику увагу до деталей. «Колонія» не тільки не стала винятком, а й зробила великий крок уперед, тим самим поставивши високу планку для майбутніх робіт. Автор дає досить реалістичну картину майбутнього. На відміну від «Термінатора», «Матриці» та інших представників жанру, у світі Кідрука ніякого повстання штучного інтелекту або ув’язнення людей у комп’ютерну симуляцію не відбулося. Натомість ми маємо нові хвороби, проти яких антибіотики безсилі, та екологічні катастрофи, на які люди майбутнього воліють не звертати увагу.

Колонізація Марсу

Марс не став щасливим квитком для людства. Чисельність колонії перевищила сто тисяч осіб, третина з них — народжені на червоній планеті. Вони змушені працювати на ручних роботах через те, що програють у конкуренції фахівцям із Землі. Чим більше людей на Марсі сягають повноліття, тим більше вони прагнуть змін. Невдоволення зростає, а разом із ним і загроза самому існуванню колоній.

Персонажі

У книзі немає головного героя або героїні. Розповідь ведеться від імені різних персонажів. У такий спосіб автор розкриває ті чи інші аспекти життя людей двадцять другого століття і показує, як влаштований світ з точки зору різних прошарків населення.

Не за всіма героями мені було цікаво спостерігати, але це вже більше справа смаку.

У подібних історіях майже завжди знайдеться персонаж, якого ви виокремлюєте на тлі інших. Або ж певна сюжетна лінія, спостерігати за якою цікавіше, ніж за іншим

Для мене такою стала лінія Ґорана Загарія. Він один із перших українців, які прилетіли на Марс та заснував маленьке поселення, яке переросло у найбільший агрохолдинг планети. Саме Загарія допомагав освоїтися новоприбулим, завдяки чому й домігся майже необмеженої влади в українській діаспорі, яка є найбільшим постачальником продуктів харчування на Марсі. Це теж дає Загарію можливість впливати на інші поселення. Чим він не гребує користуватися задля власної вигоди.

Наукова складова

Історія має потужне наукове підґрунтя. Наприкінці книги можна знайти список використаної літератури: 70 книжок присвячених космосу, змінам клімату, біології, медицині, політиці та соціуму. Все для того, щоб побудувати максимально реалістичний світ майбутнього. Такий, в якому ми дійсно можемо опинитися через сто років.

Дизайн

«Колонія» стала першою книгою видавництва «Бородатий Тамарин». Спільного проєкту письменника та його дружини Тетяни Кідрук. Висока планка якості, яку було поставлено з самого початку, викликає тільки захоплення. Якість видання на вищому рівні. Книжка містить у собі ілюстрації з персонажами, креслення марсіанського транспорту, мапи, а також кольорові вклейки з рендерами колонії на тлі реального марсіанського ландшафту. Тож на всіх ілюстраціях ми бачимо Марс таким, яким він є. За одним винятком — колоній там поки що немає.

На початку книги є список дійових осіб. Таку кількість персонажів (я нарахував 182) спочатку справді важко запам’ятати. Так само є список скорочень, на кшталт ДДМЗ (Донбаська демілітаризована зона) або МТС (Марсіанська транспортна служба). Які надалі будуть зустрічатися в тексті. Разом з цим останні сторінки містять у собі роз’яснення з приводу дати і часу на Марсі, його орбіти і траєкторії руху. А також таблицю з короткою історією заселення червоної планети. Продуманість і скрупульозність викликає відчуття, що Макс хотів написати нон-фікшн на тему майбутньої колонізації Марса. Та не варто сприймати це як недолік або надмірне занудство, такі речі допомагають краще розібратися у світі автора, роблять його більш реалістичним та змістовним.

Із мінусів — любителям почитати в метро буде трохи складно. Книжку важко тримати в одній руці та й місця вона займає багато. Також когось може відштовхнути об’єм у 904 сторінки.

Україна майбутнього

Не всім сподобався «прогноз» автора щодо майбутнього нашої країни. Станом на 2141 рік Схід України перетворився на сіру зону, владу в якій займають різні терористичні угруповання – мідяки. У кабінетах військових висить портрет Залужного, а в підручниках з історії діти вивчають події російсько-українських війн. Сама ж росія, на жаль, не розпалася, хоча деякі регіони все ж відокремилися. Але це не заважає країні-агресору так само втручатися у справи інших держав і псувати життя людям як на Землі, так і на Марсі.

Не варто лякатися «крихітки» Макса Кідрука. Це дуже якісний науково-фантастичний роман. Я всім раджу зануритися в «Нові Темні Віки» і впевнений, що після прочитання ви так само захочете продовження, робота над яким уже триває. За словами письменника, найближчі десять років він займатиметься винятково циклом «Нові Темні Віки». Усього цикл складатиметься з чотирьох книг. Пролог другої частини вже майже готовий, а сюжетно вся серія практично продумана.

Тому чекаємо на продовження та сподіваємося на те, що не всі прогнози майбутнього від Макса Кідрука справдяться.